
Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
| Тарас | Андрюха |
|---|---|
| Андрюх, ти знаєш про дистиллят? | Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
| Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись | Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.
Как я купил дистиллят ТГК и катался на роликах зимой
Эй, народ! Давайте сразу скажем честно, да? Я такой комик, что иногда, чтобы народ рассмешил, я сам себе зделаю шутку! И вот, сегодня у меня для вас такая история, что просто седативный хуй себе от смеха напишет. Так что сейчас я вам расскажу, как я купил дистиллят ТГК и катался на роликах зимой! Готовы? Тогда погнали, братухи!
Ну, все началось с того, что у меня случилось некое "просветление" и я решил попробовать закладки. Не, не те, что вы подумали! Я имею в виду закладки в контексте наркотиков, да? Наши ушатанные друзья, они знают, о чем я говорю, а вот непосвященным объясню: закладки - это такие штучки, которые дают тебе эйфорию или весьма интересные галлюцинации!
Так вот, я нашел своего поставщика, в смысле дистрибьютора, и спросил его: "Мэн, а у тебя есть дистиллят ТГК?" Он сразу понял, что я не просто так интересуюсь, да? И сказал, что если я хочу нюхнуть настоящего кэга, то мне надо купить у него несколько бутылок. И знаете, что я ему сказал? "Договорились, мэн!" И так я стал счастливым обладателем своего дистиллята ТГК! Но я понимал, что после такого кайфа, мне надо будет как-то расслабиться, чтобы не клиниться совсем!
И вот тут на сцену выходит мой друг Гидропон! Я знал, что он разбирается в кайфовых веществах, как никто другой. И я решил его спросить, как мне быть. Он сказал, что у него есть один секретный рецепт для того, чтобы расслабиться после закладки. Он сказал, что я должен купить у него некий седативный препарат, который поможет мне отключить себя на несколько часов! "Гидропон, ты просто душка! Как ты всегда меня выручаешь?" - сказал я ему. И он ответил: "Братишка, на это я ответить не могу, но у меня есть то, что ты ищешь!"
Ну и так я стал обладателем этого седативного чудо-препарата и был готов встречать свою дистиллятную жесть! Я настроился на приключения, и, надев свои крутые роликовые коньки, я отправился на улицу. Помните, я сказал, что это была зима? Ну вот, именно лютая зима!
Итак, сидя в машине, я решил нюхнуть своего дистиллята. Вдохнул глубоко носом и сразу почувствовал, как мир вокруг меня меняется. Как будто я сел на иглу и попал на новую планету. Но это ничто, в сравнении с тем, что произошло, когда я вышел на улицу и начал кататься на роликах!
Мне казалось, что я свободен, что я летаю, что я король этой зимней дороги! Я был настолько высок, что вокруг меня начала создаваться настоящая сказочная страна! Каждую секунду я подпрыгивал на коньках, чтобы лететь еще выше и дальше! Я не знал, сколько времени прошло, но мне было все равно. Я был счастлив, как никогда!
И вот, наконец, я остановился и сел на скамейку в парке, чтобы немного отдохнуть. Именно тогда я почувствовал, что этот коксик еще не прошел полностью. Я снова запрыгнул на ролики, не обращая внимания на то, что уже стемнело и снег стал падать все гуще!
Мир стал казаться еще более красочным и необычным. Снег приобрел яркие цвета, а деревья казались живыми и заговорили со мной. Вокруг меня витали пьянящие ароматы, и я чувствовал себя настоящим героем фильма! Я был готов жить так всегда, попадать в эту невероятную сказку по дистилляту ТГК и роликам на морозе!
И так, мои друзья, в самый ответственный момент моей жизни, когда я был в самом пике своего счастья и безумия, я понял одну вещь: наркотики, это конечно весело, но главное - это быть самим собой. Смеяться, шутить, любить жизнь и все, что она дает нам. Ведь, в конечном счете, мы все ищем ту искру и радость, которые способны закладки нам дать. Но помните, братухи, наркотики - это лишь мгновение, а смех и радость - на всю жизнь!